Читати книгу - "Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України"

у буржуазному націоналізмі. Покоління українських діячів культури, літератури і мистецтва, які наприкінці 20-х – на початку 30-х років ХХ ст. створили високохудожні твори, але були знищені тоталітарним сталінським режимом, згодом назвали Розстріляним відродженням.

• Велика Вітчизняна війна 1941–1945 рр. точилася переважно на території України. Фашисти руйнували міста і села, виявляли небувалу жорстокість стосовно місцевих жителів – старих, жінок, дітей, – піддавали їх тортурам, знущалися над ними, масово знищували або вивозили у концентраційні табори і на примусові роботи до Німеччини.

• Українська Республіка дала радянській армії й флоту понад 7 млн воїнів. Кожен другий із них поліг на фронтах, а кожен другий із тих, хто залишився живим, повернувся додому інвалідом. За кількістю вдостоєних звання Героя Радянського Союзу та інших бойових нагород українцям і вихідцям із України належить друге місце з-поміж інших народів СРСР. Саме наші співвітчизники очолювали більшість із 15 фронтів, належали до штату радянських полководців та воєначальників.

• Великої вітчизняної війни стало, за різними відомостіями, 8–10 млн жителів України. Демографічні втрати (убиті під час масових розстрілів, померлі від хвороб і голоду, евакуйовані, емігранти, ненароджені) становлять понад 14 млн осіб. У 1941 р. кількість населення України становила 41,5 млн осіб, а в 1945 р. – тільки 27,4 млн осіб. На руїни перетворилися 720 українських міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких, за неповними даними, 259 було спалено вщент.

• Трагічні часи пережили українці, які мешкали на Лемківщині, Надсянні, Підляшші, Холмщині. Після Другої світової війни Йосип Сталін віддав ці землі під владу Польщі, не зважаючи на думку місцевих жителів. Уже з 1944 р. почалося примусове переселення українців із цих земель на схід – до УРСР. Протягом 1945–1946 pp. мало не півмільйона людей втратили земельні наділи та майно й були насильно перевезені до Радянського Союзу.

• Щоб припинити геноцид, особливо з боку поляків, які в той час вбили понад 10 000 українців, котрі відмовлялися покидати рідні землі, кількатисячний загін Української повстанської армії (УПА-Захід) перейшов річку Сян. Спроби польських регулярних військ ліквідувати повстанський рух, що його підтримувало місцеве населення, провалилися. Не допомогли польським жовнірам навіть вояки К. Сверчевського – генерала Червоної армії, одного з організаторів польських військових формувань на території СРСР. Українці розгромили карателів, у сутичці загинув і сам генерал. Тоді уряди трьох комуністичних держав – СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік), ПНР (Польська Народна Республіка) і ЧССР (Чехословацька Соціалістична Республіка) – уклали договір про спільні дії проти УПА. З допомогою органів держбезпеки уряд Польщі розробив у 1947 р. операцію «Вісла». Спираючись на загони НКВС, тридцятитисячне польське військо стерло з лиця землі всі населені пункти Лемківщини. 150 000 українців було переселено до західних воєводств Польщі, на колишні німецькі землі. Щоб остаточно сполонізувати лемків, їх розселяли по дві-три сім’ї в кожному польському селі. Частини УПА-Захід були розгромлені в нерівних боях. Урятуватися змогли лише окремі загони: одні подалися в УРСР, інші – до Західної Німеччини й Австрії, де були знищені рейдами військових формувань УРСР.

• 1965–1972 pp. – час розгрому руху «шістдесятників» – нового покоління радянської та української національно свідомої інтелігенції. Ці політичні й мистецькі діячі з’явилися у період хрущовської «відлиги» – тимчасового послаблення тоталітарного режиму. У ці роки було призупинено політичні репресії, вибірково реабілітовано засуджених та репресованих у сталінські часи. Через утиски частина «шістдесятників» перейшла на бік влади, твори окремих авторів перестали друкувати, а тих, хто не припинив опору, було заарештовано й ув’язнено на багато років (у тюрмі багато «шістдесятників» загинули). Уцілілим після звільнення було категорично заборонено писати твори.

• У ніч на 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції стався потужний вибух. Було зруйновано реактор четвертого енергоблоку, а потужність викиду радіоактивних речовин дорівнювала потужності 300 вибухів у Хіросімі. Жителям міста Прип’ять, неподалік якого розташовано ЧАЕС, офіційно повідомили про аварію тільки за добу, решті населення – за три дні (при цьому не сповістили, яких заходів безпеки слід ужити).

Цю катастрофу до вибуху на японській АЕС «Фукусіма-1» 2010 р. вважали найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Радіоактивна хмара, що утворилася внаслідок аварії, пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі.

Радіоактивного ураження внаслідок аварії на ЧАЕС зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Приблизно 200 000 осіб були евакуйовані із зон забруднення. Зараз навколо станції створено тридцятикілометрову зону відчуження.

Географія й історія нашої країни

Україна – найбільша держава Європи, розташована в її центральній частині. Площа території України становить 603,7 тис. км². У нашій державі живе 45,5 млн осіб.

Територія України простягається на 1316 км із заходу на схід – від 22°08´ східної довготи (біля міста Чоп Закарпатської області) до 40°13´ східної довготи (село Червона Зірка Луганської області) – та на 893 км із півночі на південь – від 52°22´ північної широти (село Грем’яч Чернігівської області) до 44°23´ північної широти (мис Сарич на півдні Кримського півострова).

95 % від площі України становлять рівнини. На заході підносяться пасма Карпат, на крайньому півдні височіють Кримські гори.

Українські (Східні) Карпати є частиною великої Карпатської системи. Це молоді гори, середні висоти котрих коливаються в межах 1200–1600 м. Карпати складаються з кількох пасом, що простягаються у межах України на 270 км з північного заходу на південний схід.

Це цікаво!

Географічний центр України розташований поблизу міста Добровеличківка Кіровоградської області (48°22,5´ пн. ш., 31°10,5´ сх. д.).

У Карпатах збереглися унікальні для Центральної Європи праліси. Самі ж гори є «м’якими», без скельних виступів, гірські вершини – полонини, вкриті альпійськими лугами. У Карпатських горах можна побачити сосну гірську, яка росте на горі Піп Іван на висоті понад 2000 м, найвище дерево Карпат – модрину європейську (54 м) поблизу міста Рахів і найнижче – вербу туполисту (до 15 см) – на схилах гори Близниця.

А чи знаєш ти, що…

…найвищою вершиною Українських Карпат і водночас найвищою точкою України є гора Говерла заввишки 2061 м? Існує традиція підняття на вершині Говерли